Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Мачи́на, -ни, ж. = мача. Ум. мачинка, мачи́ночка.
Нажи́ва, -ви, ж. Пожива. У нашому селі е нажива старшині.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Рівний, -а, -е. 1) Ровный, гладкій. Ой я зроду чумакую, йду на гору — не бичую, а із гори не гальмую, по рівному поганяю.
2) Ровный, прямой. Пішов гордою ходою Яким рівний, дужий з широкими плечима. Голос був у неї чудовий, тонкий та рівний, як шовкова нитка.
3) Равный, одинаковый. Кінь коневі не рівний. Одного батька діти, та не рівні. Ум. рівненький, рівнесенький.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Що се вони видумали — шматувати Україну.
Шурхати, -хаю, -єш, гл. Шмыгать. Ящірки шурхают.
