Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приложити

Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛОЖИТИ"
Вештання, -ня, с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67.
Виправдатися, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Желех.  
Куня, -ні́, ж. = куниця 4. Конст. у.
Нітитися, -чуся, -тишся, гл. Жаться, съеживаться. І нітився в сусіда під дверима. К. Іов. 66.
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Позастановляти, -ля́ю, -єш, гл. = позаставляти. Пропив і худобу всю, позастановляв, що можна було. О. 1862. VI. 29.
Поляшитися, -шуся, -шишся, гл. Ополячиться.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
Розвідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. розвідатися, -даюся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Дізнався я про землю; заманулося ще розвідатись про небо. Ком. І. 18. За колотнечею то що Антосьо не гаразд розвідувався, чого то приїздили люде з Солодьків. Св. Л. 300.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.