Бик, -ка, м. 1) Быкъ (молодой, кастрированный). До чого бик навик, того і волом схоче. Міняй бики на воли, аби дома не були. 2) — дикий = олень. 3) Насѣк. Lucanus cervus, жукъ олень. 4) Прочный треножникъ, съ помощью котораго поднимаютъ мельничный камень. 5) Родъ неподвижныхъ кандаловъ. 6) Родъ дѣтской игры. Ум. бичок, бичечок. Ув. бичисько, бичище.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Копійчаний, -а, -е. Копеечный, стоющій копейку. Ми громадяне, а то все суччя копійчане, бадилля сьітове. Копійчані бублики.
Напідпо́вні нар. Во время второй четверти луны. Святять воду на молодику, напідповні.
Скороздрілий, -а, -е. Скороспѣлый. Чорний бо овес скороздрілий, так ми його й насіємо.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти.
Судейський, -а, -е. 1) Судейскій. Осівся біля столу на судейську скамницю. 2) Употреб. какъ сущ. Чиновникъ, служащій въ судѣ. Вони судейським не кажуть, не ймуть віри.
Уштрикнути, -ну, -неш, гл.
1) Воткнуть, вонзить.
2) Кольнуть, нырнуть. Він і здрігне, неначе його шилом уштрикнули.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний.
2) — те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной.
Шептуня, -ні, ж. Знахарка, пришептывающая.
