Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилюдний

Прилюдний, -а, -е. 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛЮДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛЮДНИЙ"
Брескинка, -ки, ж. Ум. отъ брескиня.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Димтя́нка, -ки, ж. Проститутка.
Загорди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Загордиться. Опат. 9.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Кросонки, -но́к, с. мн. 1) Ум. отъ кро́сно. 2) Небольшой станокъ для тканія ситъ. Вас. 152.
Оповесні нар. Весеннею порою, весною. Матусі дожидаюсь, як оповесні ластівки. Г. Барв. 62.
Очкурник, -ка́, м. = очкурня. Шух. І. 153.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛЮДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.