Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примовляти

Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯТИ"
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче! Чуб. ІІІ. 283.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Молотня́, -ні, ж. Молотилка. Вх. Зн. 37.
Немилосердно нар. Безжалостно, жестоко.
Оприкритися, -рюся, -ришся, гл. Опротивѣть. То воно йому так горілка оприкрилась. Харьк. Тут і своя брехня оприкрилась, а то ще й він. Ном. № 6873.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Перебуватися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. перебутися, -будуся, -дешся, гл. Обходиться, обойтись. Може тобі борошна? — Та я й своїм перебудусь. Викрутнями перебувається. Ном. 817.
Проциганити, -ню, -ниш, гл. Циган циганча циганці проциганив. Посл.
Соборувати, -рую, -єш, гл. Соборовать. Шось йому дуже погано, сьогодня вже запричащали й соборували.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.