Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Ве́ргнути, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Мотря стала віджимати сорочки з від моки.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Помилка, -ки, ж. Ошибка. Помилка за хвальш не йде. У помилку. По ошибкѣ. Оце дивизія та й годі! чи воно піп помиливсь, що став я лічити, аж воно цілісінька сороківка грошей у помилку перейшла.
Помісити, -шу́, -сиш, гл.
1) Помѣсить нѣкоторое время.
2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ).
Спречка, -ки, ж. = суперечка.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла.
