Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилука

Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. К. (Желех). 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. Шух. І. 211. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. Шух. І. 73. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука. Грин. III. 615.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУКА"
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Каюта, -ти, ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179.
Кундель, -ля, м. Собака овчарка. Щирий кундель степовик. Котл. Ен. 66. Вівчарки прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом, а кунделі мовчать. Гліб.
Машерува́ти, -рую, -єш, гл. Маршировать, идти. Желех. Въ пѣснѣ о вѣтрѣ въ знач. дуть. З-за гори високої вітер маширує. Грин. III. 530.
Назганя́ти, -ня́ю, -єш и назго́нити, -ню, -ниш, гл. Согнать вмѣстѣ.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Пря, -прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів мов право. К. Псал. 17. Хто з ним на суд, на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся. Грин. III. 695.
Шерепеня, -няти, с. Маленькая некрасивая дѣвочка. Мале шерепеня, при землі не знать, а вже в мачках. Г. Барв. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.