Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ.
Драбиня́к, -ка́, м. 1) = драбчастий віз. 2) Очень худая лошадь.
Заро́стка, -ки, ж.? Ум. заро́сточка. Тепер же я заросточка, не бачила ні виросточка.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп.
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
На́волоч, -чі, ж. Сволочь, сбродъ.
Перій, -рію́, м. Раст.: а) пирей, Bromus inermis L. б) = перійка. в) Phleum alpinum. в) — лісовий. Раст. Bromus tectorum L.
Придобний, -а, -е. Удобный. Які хаточки були придобні, які славні.
Прилизати, -ся. Cм. прилизувати, -ся.
Цвяхований, -а, -е. Обитый гвоздиками. Цвяховані були там стіни. Ото цвяхована гиря.
