Братство, -ва, с.
1) Братство. Добре братство краще за багатство.
2) Духовное общество, церковное братство. Тут ще пішов і братчиків Кирик загодити, щоб братчики ізвеліли на братство дзвонити.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Поремствувати, -вую, -єш, гл. Пороптать, быть въ претензіи. Найпаче просю, не поремствуйте на мене, що є приказки два рази надруковані.
Проблювати, -люю, -єш, гл. Рвать, блевать нѣкоторое время. Усю ніч проблював.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Радять мене люде. Було ражу її: зробімо так. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів.
Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота.
