Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примінитися

Примінитися Cм. примінятися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІНИТИСЯ"
Боз, -зу, м. = бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246.
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Житов'я́, -в'я́, с. 1) Житье. Левч. 40. 2) = жилище. На усю садибу їх, на усе житов'я пала пустиня. МВ. (О. 1862. І. 97).
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. І. 29.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Поволоцьки нар. Волоча. Як піймав ню за коси та поволоцьки через подвірря. Камен. у.
Розбогарадити, -джу, -диш, гл. Выпросить, раздобыть. Де б його розбогарадити грошей. Канев. у.
Ростягання, -ня, с. 1) Растягиваніе. 2) Растаскиваніе.
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМІНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.