Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примінитися

Примінитися Cм. примінятися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 426.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМІНИТИСЯ"
Видовбати Cм. видовбувати.
Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує. Дещо.
Жартівли́во нар. Шутливо.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Пауз, -за, м. = і. Рубель 1. Вх. Лем. 447.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Розстань, -ні, ж. Распутье, мѣсто раздѣленія дорогъ. Чуб. І. 85. Щоб тебе поховали на розстанях. Ном. № 3799.
Товк I, -ку, м. Толкъ. У нашому пов — ку чортимає шовку. Ном. № 6655.
Точій, -чія, м. Рабочій, очищающій зерно на грохотѣ. Я був тоді точій на тім току, пшеницю точив. Екат. г.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМІНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.