Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилічити

Прилічи́тиCм. Прилічувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛІЧИТИ"
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Зрадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Та зрадується, звеселиться Марусина матінка. Мет. 146.
Крадій, -дія, м. Воръ. Лубен. у.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Подереча, -чі, ж. Поборы; подать, налоги. Черниг. г. КС. 1882. IX. 568.  
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Потайці нар. = потай. Н. Вол. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. І. 66.
Причірть въ выраж.: у причірть. Равно съ краями. Наливай у причірть. Лебед. у.. Cм. упричерть.
Тільна, -ної прил. О коровѣ: тельная.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.