Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Голиця, -ці, ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Іде дощик на голиці.
2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ.
3) = гонишна сітка.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Кузьком сидіти. Сидѣть на корточкахъ, сгорбившись. Як сісти навпочіпка та ще згорбитись, то се буде кузьком сидіти.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо.
Поодл.. Cм. повідл..
Удень нар. Днемъ. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить.
