Глупий, -а, -е. 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. У глупу ніч виліз мертвець із гроба.
Мло́сно нар. 1) Располагающе къ истомѣ. 2) Тошно, обморочно, дурно. Чогось їй стало млосно й нудно.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Обкусати Cм. обкушувати.
Побити, -б'ю, -єш, гл.
1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито.
2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила.
3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив.
4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі.
5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив.
Позмордовувати, -вую, -єш, гл. Измучить, изнурить (многихъ).
Похреститися, -тимося, -титеся, гл.
1) Перекреститься (о многихъ). Похрестились, ударили три поклони.
2) Окреститься (о многихъ). Похрипнути, немо, нете, гл. Охрипнуть (о многихъ). Челядь цілісіньку ніч колядує, аж похрипне сердешна.
Тонкота, -ти, ж. Тонина.
Упроваджувати, -джую, -єш, сов. в. упровадити, -джу, -диш, гл. Вводить, ввести, довести. Ой вернися, козаченьку, додому, впровадив ти дівчиноньку до гробу.
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.
