Вогорити, -рю, -риш, гл. Испорч. говорити. А ні до кого вогорити.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина.
Скеля, -лі, ж. Скала. Море, грай, реви, скелі ламай.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова.
Товченик, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Ум. товченичок.
