Баблятися, -ляюся, -єшся, гл. Копаться руками въ чемъ-либо жидкомъ, мягкомъ, напр. въ тѣстѣ; пачкаться. Бабляється з діжею од самого ранку, неначе дитина пічки копає. Cм. бабратися.
Вичитаний, -а, -е. Зачитанный. А книжку як розгорнув, — дивлюсь — «Кобзарь», та вже дуже вичитаний.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Гластівка, -ки ж = ластівка.
Дзендзелі́я, -лі́ї, ж. Раст. Золототысячникъ. Erythraea Centaurium.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день.
Салтан, -на, м. Султанъ, турецкій императоръ. На такій подушці не погребував би виспатись і сам салтан турецький.
Хве! меж., выражающее отвращеніе, гадливость, фи. Хве-хве! руська кость пахне!
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.
