Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Відьомський, -а, -е. Свойственный, относящійся къ вѣдьмѣ. І зараз в горщичок наклали відьомських всяких розних трав.
Грю́кати, -каю, -єш, гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Наддніпря́нець, -нця, м. Житель приднѣпровья.
Накипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. накипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Накипать, накипѣть. Чим горнець накипів, тим буде смердіти.
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли.
Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи!
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим?
Чепелик, -ка, м.
1) Ум. отъ чепель.
2) Складной ножъ, привѣшенный у мужчинъ на поясѣ.
3) Родъ ножа изъ обломка косы съ мелко насѣченными клинообразными зубьями, употребляемый решетниками для разщепленія лыка.
