Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити.
Здря́нка, -ки, ж. Зрачекъ, зѣница.
Зличний, зли́шний, -а, -е. Прекрасный, красивый. Гарне й зличне да не вічне. Бувай здоров, злишний паничу.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони.
Крізь пред. Чрезъ, сквозь. Хоч крізь землю йди. Хоч крізь сон подивлюся на ту Україну. Крізь сльози. день крізь день. Каждый день. Як таки отак день крізь день сидіти за роботою, — це можно й захворіти.
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться.
Пліснявка, -ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. Пліснявка з язика збіжитъ.
Пошапкуватися, -куюся, -єшся, гл. Поздороваться или попрощаться другъ съ другомъ, снимая шапку.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.
