Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примовляння

Примовляння, -ня, с. 1) = приказування. 2) = примова. Гол. IV. 539. Грин. II. 317.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВЛЯННЯ"
Бора, -ри, борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Ґо́нтовий и гонтовий, -а, -е. Сдѣланный изъ гонта. К. ЧР. 209. Ґонтовий дах Округи церкви. К. Оп. 132.
Заклопота́ти, -чу́, -чеш, гл. Причинить много заботъ, хлопотъ. Бо свекруха й лепетуха, сварливая голова, вона ж мене заклопоче, — я ж дівчина молода. Чуб. V. 535.
Ізл.. Cм. зл...
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Невзадовзі нар. Въ не продолжительномъ времени.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Підозренний, -а, -е. Заподозрѣнный, подозрительный, вызывающій подозрѣніе. Лохв. у. Се вже я чув у самому городі Острозі від людей статечних, мовляв, віри годних і не підозренних. К. ЦН. 225.
Повигонити, -ню, -ниш, гл. Выгнать (многихъ). Рудч. Ск. І. 88. Не озивайтесь, бо й вас з хати повигонить. Драг. 176. Пан звелів, щоб повигонили кури й гуси. Рудч. Ск. II. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМОВЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.