Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилучати

Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Берестище, -ща, м. Ув. отъ берест.
Водорщі, -щів, мн. = водохреще. Желех.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Збі́рний, -а, -е. 1) Сборный. 2) — ти́ждень. Первая недѣля поста.
Ймяти, ймовірний и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Піддружба, -би, м. = піддружий. Федьк. О. 1861. IV. 35.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів. Гн. ІІ. 60.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.