Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилучати

Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Вірли. Множ. число отъ орел.
Женчи́ха, -хи, ж. Жница. Н. Вол. у.
Завозя́нин, -на, ж. Привезшій для помола хлѣбъ на мельницу.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Обкапати Cм. обкапувати.
Оклепок, -пка, м. = оклепанець. Вх. Зн. 43.
Трепетатися, -чу́ся, -чешся, гл. Вздрагивать, дрожать, трястись.
Шагати, -гаю, -єш, гл. Пышать, вспыхивать, вырываться (о пламени). З печі полум'я так і шагає. Черниг. у.
Шпирити, -рю, -риш гл.? Не шпир голови, коли заміж бажаєш. Ном. № 8941.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.