Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилучати

Прилучати, -ча́ю, -єш, сов. в. прилучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присоединять, присоединить. До їх голосів прилучає й молода свій жалібний голос. Левиц. Пов. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИ"
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Зарясні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Густо покрыться плодами, листьями. 2) Переносно: запестрѣть красивыми одеждами. Пожакуймо заставщину козацьку, — нехай круг нас голота зарясніє. К. ЦН. 223.
Зміцніти, -ні́ю, -єш, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться сильнымъ.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. К. ХП. 17. І сягонеш умом до його правди. К. Іов. 24.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму. К. ХП. 37.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.
Чик I, -ка, м. пт. Lanius, сорокопутъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.