Верхній, -я, -є. Верхній. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Верхня щелепа.
Глушка, -ки, ж.
1) Глухая женщина. Чи ти, кумо, глушка? — Та були ушка, та різник одрізав.
2) = глуханя. То же: глушка вітрова.
Дослу́хуватися, -хуюся, -єшся и дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. сов. в. дослу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс... засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть.
Жадо́ба, -би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. Велика жадоба у простих людей до освіти. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала.
Кабанятина, -ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною.
Обличчя, -чя, с. Лицо. Прийняв він (янголь) на себе обличчя цара. На обличчя був препоганий.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть.
Повимащати, -ща́ю, -єш, гл. То-же, что и вимастити, но во множествѣ. Ой сестричко Оленочко! І світлоньки повимащай, вікна красно повитирай.
Помарнотратити, -чу, -тиш, гл. Промотать, растратить, расточить (во множествѣ).
Штокати, -каю, -єш, гл. Говорить: што́, вообще стараться выражаться по русски. Прийшов ото москаль з війська додому: штокає, какає, до його й приступу немає. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить, ушкати, штокати, душею кривити навчить та й усіма звичаями од селян одрізнить.
