Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве.
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Леле́ка, -ки, ж. Аистъ, Ciconia. Облітав сердега море й землі, як леле 2ка. Ум. леле́чка. Ув. леле́чище.
Лі́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ ліса. Усі двори лісками обгорожувані. Прилетіла зозуля і сіла на лісці. 2) Ворота, сплетенныя какъ плетень. Отворяй, мати, ліску, ведемо ті невістку. 3) Рыболовная плетенка. 4) Орѣшникъ. Ліски в сьому лісі багато. 5) Пруть, палка. Стоїть лісочка, на тій лісочці ні сучечка, ні болячечки. 6) Извѣстное пространство земли (на огородѣ, у землекоповъ и пр.). А як у вас грабарі землю гатили, — від ліски, чи ні? 7) Раст. Corylus avellana. Ум. лісочка.
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому.
Сандова, -ви, ж. Желѣзный трезубецъ для битья рыбы. Cм. сандоля.
Стручок, -чка, м.
1) Стручекъ. Горох сію, два стручки, роди. Боже, чотирі.
2) Завитокъ шерсти на овчинѣ. Скільки на кожусі стручків, стільки дитині рочків.
Трутовець, -вця, м. Бабочка, Maeroglossa faciformis.