прилягати
Прилягати, -га́ю, -єш, сов. в. прилягти, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Прилегать, прилечь. То приляже, то послуха, як кобзарь співає. Приліг на возі. Спочити прилягла. 2) Налегать, налечь, придавить. Туман, мамцю, туман прилягає. Ой да сирая земля ручки й ніжки прилягла. 3) Склоняться, склониться къ кому. Не приляже моє серце ніколи до його.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Том 3, ст. 424.