Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Звели́чити 2 Cм. звеличувати.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Похолоднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться холоднѣе.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати.
Улазливий, -а, -е. = улізливий.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
