Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ.
Ми́ска, -ки, ж. 1) Миска, родъ глубокой тарелки. Хоч того самого, аби в другу миску. Із нехочу ззів три миски борщу. 2) Въ маслобойнѣ: посуда, въ которую стекаетъ выжатое конопляное масло. Ум. мисочка.
Навиля́діти, -дію, -єш, гл. = вилюдніти. Нічого, він навилядіє, — то й будуть люде. Дівчина ця виросте, то навилядіє.
Осігди нар. = завсігди.
Пооборонятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Защититься (о многихъ).
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре.
Проклинати, -на́ю, -єш, сов. в. проклясти, -кляну, -неш, гл. Проклинать, проклясть. Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи. Дівчинонька плаче, сильненько ридає, свою долю проклинає.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Утишати, -шаю, -єш, сов. в. утишити, -шу, -шиш, гл. = утихомирювати, утихомирити. Бог утишив пожар.
