Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Дієпись, -сі, ж. Исторія.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Наступати, -па́ю, -єш, сов. в. наступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Наступать, наступить на что. Даю вам силу наступати на гадюки.
2) Надвигаться, надвинуться, подходить, подойти. Наступає чорна хмара.
3) Наступать, наступить, нападать, напасть.
4) Наставать, настать. Весна наступає.
Норов, -ва, м.
1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був.
2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить.
Риззя, -зя, с. Лохмотья. Ветхе риззя обтріпалось і на латах лати. Старець.... труситься в дирявому риззі.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати.
Сягонути, -ну, -неш, гл. То-же, что и сягнути, но выражаетъ большую силу дѣйствія. І сягонеш умом до його правди.
Угринчук, -ка, м. = угрин.
