Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Брита, -ти, ж. Полотнище.
Кісник, -ка, м.
1) Косоплетка; лента, вплетенная въ косу. Захотіла гиря нових кісників. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники оті, що тітка привезла?
2) Торговецъ косами для косьбы, разъѣзжающій по селамъ. Ум. кісничок. Бач, чого гирі забажалось — кісничків!
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть.
Пипак, -ка́, м. Мозоль.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Свидовитий, -а, -е. = свидуватий. Овес свидовитий.
Статковитий, -а, -е. = статечний.
Строковець, -вця, м. = строкарь.