Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Груше́вий, -а, -е. Грушевый. Грушевий квас, грушева палиця.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Пересісти Cм. пересідати.
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... Шкода нашого повабу й залицяння!.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Реус, -са, м. = рева.
Турмак, -ка, м. Узникъ, сидящій въ тюрьмѣ.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью.
