Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати.
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Непохитний, -а, -е. Стойкій.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Пелька, -ки, ж. Глотка. Напекла стара моя такого хліба, що і в пельку не лізе. Кобеляк. 7. П'ять літ роблю на чужу пельку.
Переминати, -на́ю, -єш, сов. в. перемня́ти и перем'я́ти, -мну, -неш, гл.
1) Переминать, перемять. Ті орішки, що взяла у Василя, усе в жмені переминає.
2) Пережевывать, пережевать.
3) — кого́ на зуба́х. Ругать, перебирать кого по косточкамъ. Знову почав Грицько гукати на всю хату, перетираючи та переминаючи на зубах не тільки Пріську з Христею, а й увесь рід їх.
Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав?
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
