Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприв'язувати

Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ"
Бурсачок, -чка, м. Ум. отъ бурсак.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Добротли́во нар. Добродушно, благодушно.
Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
Попок, -пка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) = жидок 2. 3) = попичка. Вх. Пч. II. 13.
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Мет. Прошу я її милою прозьбою. МВ. І. 19. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. МВ. (О. 1862. III. 74). 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив. Н. Вол. у.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.