Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприв'язувати

Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Драг. 147. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі. Драг. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ"
Багонник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. II. 32.
Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Запарто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити.
Лоскови́тий, -а, -е. Боящійся щекотки. Не лоскочи мене! — Який ти лосковитий, — зараз уже й боїшся. Конст. у.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. (Залюб.). овескові клинці. Половина узора овесок. (Залюб.).
Подляк, -ка, м. Подлецъ. Він звав Воздвиженського в вічі подляком-туляком. Левиц. Пов. 13.
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.