Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попроз

Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОЗ"
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Ганеба, -би, ж. = ганьба.
Зжахну́тися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться. Ледве промовив писарь, зжахнувшись. Кв. II. 274.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Пупчик, -ка, м. 1) Ум. отъ пуп. 2) мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415. Kolb. І. 48.
Розлюбитися, -блюся, -бишся, гл. Разлюбить, перестать любить. Щоб серцю можна розлюбитись, утихомиритись на час. Котл. Ен.
Сокотач, -ча, м. Сторожъ. Вх. Зн. 65.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРОЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.