Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попричиняти

Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИЧИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИЧИНЯТИ"
Вилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вилизатися, -жуся, -жешся, гл. Вылизываться, вылизаться.
Висмолювати, -люю, -єш, сов. в. висмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Значність, -ности, ж. 1) Значительность. 2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали. К. Дз. 13.
Колісце, -ця́, с. Ум. отъ колесо. 1) Вообще маленькій кружокъ, маленькое колесо въ значеніяхъ 1 — 4 слова колесо. Колісце у млині. Одчинітеся, ворітця, одкотітеся, колісця. Мет. 171. Колесцем, бояре, колесцем! МУЕ. III. 118. 2) Въ блокѣ: каточекъ съ углубленіемъ для веревки. Шух. І. 162, 256.
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Пояснити Cм. поясняти.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. К. ЧР. 426. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть. Греб. 343. 2) Сердитый, раздражительный. Лубен. у.
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИЧИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.