Гультя́йський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный лѣнтяю, повѣсѣ, кутилѣ. З гультяя гультяйська й робота.
Заіскри́ти, -крю́, -ри́ш, гл. Заискриться. Засвітили зорі, замиготіли, заіскрили. Кришталем заіскрила роса по зеленій траві. Очі в неї заіскрили, заграли.
Керувати, -ру́ю, -єш, гл. Направлять, управлять. Чоловік мислить, а Бог керує. Попереду Гамалія байдаком керує. Коня керують уздом, а чоловіка словом.
Клюба, -би, ж.
1) Выкопанное съ корнемъ дерево, которое возятъ на ґалярах.
2) Тиски.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Прохукати Cм. прохукувати.
Тіло, -ла, с.
1) Тѣло. У поганому тілі погана душа. узяти тіло. Пополнѣть. Отяглись (худі коні), узяли тіло, стали коні хоч куди. спасти з тіла. Похудѣть.
2) Трупъ. Коби тіло з хати взяли, я би оженився.
3) боже тіло. Раст. a) Eriophorum latifolium L. б) Stipa pennata.
4) вовче тіло. Раст. Comarum palustre L. Ум. тілко, тільце, тілечко.
Трудящий, -а, -е. 1) = трудячий. А трудяще, а чепурне, а роботяще. Трудящий шукає долі, а доля шукає трудящого.
2) Трудовой, заработанный трудомъ. Трудяща копійка годує довіку.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ.
