Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого.
Корчемний, -а, -е. 1) Принадлежащій корчмѣ.
2) Кабацкій, непотребный, непристойный. Підла чернь корчемна.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Похарчувати, -чую, -єш, гл.
1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать.
2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. Він їх файно приймив, похарчував.
Примерзати, -за́ю, -єш, сов. в. примерз(ну)ти, -зну, -неш, гл.
1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати.
2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає.
Смирний, -а, -е. Смирный, кроткій. На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Ум. смирненький, смирнесенький.
Сцикуха, -хи, ж. Та, которая часто мочится.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
