Відказувати, -зую, -єш, сов. в. відказати, -жу, -жеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. Як Христа дочитаються, то не одказуючи йому: «воистину воскресе», побажай чого: так і станеться. Ішов козак дорогою: «помагай-бі, женче!» Вона ж йому відказала! «Здоров бувай, серце.» 2) Оставлять, оставить въ наслѣдство, завѣщать.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.
Ладожник, -ку, м. Бодяга, Spongilla.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить.
Поперед I нар.
1) Впереди. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Поперед війська да січуть рубають.
2) Сперва. Поперед ти йди, а тоді я.
3) Прежде. Поперед усього. Поперед батька не лізь у пекло.
Хлопотати, -чу, -чеш, гл. и пр. = клопотати и пр.
