Гірко нар.
1) Горько. Гірко ззісти, жаль покинути.
2) Горестно, горько, бѣдственно, тяжело. Обіллється гірко сльозами. Гірко зароби, солодко ззіж. Ум. гіренько, гіркенько. Неня лиш заплакала гіренько. Як гіренько і тяженько було відробляти, — годі і споминати.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Костирство, -ва, с. Игра въ кости. Добра свого на кабацьких служебок, на костирство, на танці-музики не прогайнували.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити?
Підлагоджувати, -джую, -єш, сов. в. підлагодити, -джу, -диш, гл. Починять, починить. Підлагодив чоботи. Треба підлагодити воза.
2) Подготовлять, подготовить.
Поприкидати 2, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и прики́нути, но во множествѣ.
Страхіття, -тя, с. = страхів'я. Да годі тобі вже верзти про таке страхіттє. Було б і в нас таке страхіття, як за Косинського.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.
