Гуцьо́к, -цька́, м. = Гук 3.
Димка́рь, -ря́, м. Выбойщикъ, набивающій выбойку.
Зани́ти Cм. занивати.
Ководка, -ки, ж. Позвонокъ (спинной).
Межи́ Cм. меж.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату.
2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать.
3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная.
4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають.
Прикметний и прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Скочуватися 2, -чуюся, -єшся, гл. Переѣхать, переселиться.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.
