Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприручати

Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Відперти 2, відіпру, -преш, гл. Оттащить. Відпер у млин мішок жита.
Гороші́ння, -ня, с. = Горохвина. Дивиться — на дубові шість чоловіка горох Молоте: горошіння додолу падає, а горох на дубові остається. Грин. І. 225.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Кавальчик, -ка, м. Ум. отъ кавал. Желех.
Мокра́вина, -ни, ж. = мокрина. Вх. Лем. 436.
Офірувати, -рую, -єш, гл. = охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Решетище, -ща, с. Ободъ въ рѣшетѣ.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Уплодитися, -джуся, -дишся, гл. Родиться. Як уплодиться лисим, то й пропаде з бісом. Ном. № 3218.
Чередничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чередниця. Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок. Щог. Сл. 28. 2) Жена чередника. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.