Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поприручати

Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРИРУЧАТИ"
Верхоляк, -ка, м. Лѣсной жаворонокъ, Anthus arboreus. Вх. Пч. II. 8.
Запа́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. запа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Малині́вка, -ки, ж. Наливка малиновая.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Охаба, -би, ж. 1) Гнилая колода. Вх. Зн. 45. 2) Лужа, болото, старое русло рѣки. Вх. Зн. 45. 3) Негодникъ, негодница, безпутникъ. Вх. Зн. 45.
Пластовик, -ка, м. = пластовець. Вх. Зн. 50.  
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Ремесничок, -чка, м. Ум. отъ ремесник.
Суховеря, -рі, ж. = сухівря. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРИРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.