Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Видно нар. = видко.
1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу.
2) Видно, хоч голки збірай. Ум. видненько, виднесенько, виднечко.
3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові.
Жалібни́к, -ка́, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братіка-жалібника. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться!
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Кумин, -а́, -е́ Принадлежащій кумѣ. Кумина хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми і родичі. Не додому вночі йдучи з куминої хати і не спати лягаючи, згадай мене, брате.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Продрухатися, -хаюся, -єшся, гл. = прочуматися. Подол. г. За такою роботою продрухався, глянув по боках.
Скірочка, -ки, ж. = скоринка. Хліба ні скірочки.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Сутозолоті жупани.
Сьогодні, сього́дня, нар. Сегодня. Чи не гріх, кажуть, сьогодні робить. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
