Відстобу́рчити. Cм. Відстобу́рчувати.
Дойчити, -чу, -чиш, гл. Быть кормилицею, кормить грудью.
Качильці, -ців, м. мн. = карпульці.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Пославити, -влю, -виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною.
Ступіти, -пію, -єш, гл. Отупѣть. Чоловік з нудьги зовсім занепав здоровям, ступів якось.
