Викльовувати, -вую, -єш, сов. в. виклювати, -клюю, -єш, гл. Выклевывать, выклевать. Клюнув бабу в око, та виклював око.
Витаскати Cм. витаскувати.
Запи́ти Cм. запивати.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
Тічки, -чок, ж. мн. Телѣга безъ полудрабків, задняя часть отъ передней отодвинута, — для перевозки длинныхъ бревенъ.
Ціпок, -пка, м.
1) Палка, трость, посохъ. На плечах торбина, в руці ціпок, а на другій заснула дитина. Ціпком все землю колупав.
2) Хворостина, прутъ.
3) = ши́нка 2.
4) = шофта.
5) Въ оборо́зі (см). тоже, что и бильце. (Cм. бильце 10).
6) = шабе́ль. Ум. ціпо́чок.
