Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попробуркувати

Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОБУРКУВАТИ"
Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка. Н. Вол. у.
Курах, -ха, м. = курій. Желех.
Піскуватий, -а, -е. Песчаный. Зміев. у. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко. Зміев. у.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Помолодішати, -шаю, -єш, гл. = помолодшати.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі. Левиц. Пов. 69.
Рубанисько, -ка, с. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ вырублены деревья. Вх. Леи. 463.  
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл.ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРОБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.