Видра, -ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и вирва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась.
Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Голець, -льця, м. Раст. Avena nuda L., овесъ голый.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Замлі́лий, -а, -е. Вялый, ослабѣвшій, изнуренный. Вони були худі, замлілі. Хотів бігти, — не зміг ухитнутись з ручок її замлілих. Замлілі, пригнічені душі.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ.
Розм'якнути, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша.
Сновидний, -а, -е. Больной лунатизмомъ.
