Батечко, -ка, м. Ум. отъ батько. Батюшка. Його батечко питає: що ти, синочку, гадаєш? Да нема роду ріднійшого над батечка. Употребляется какъ слово обращенія къ старшему человѣку. батечку мій! — выраженіе удивления: Боже мой! батюшка мой! Яких то цвітів там не було! батечку мій, та й годі! Часто во мн. ч. батечки! Батюшки! А худоби-худоби, так батечки! свій хутір, лісок, винничка, млинок.
Западо́к, -дка́, м. = западня.
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів.
Покороткуватий, -а, -е. = покороткий. Старенька дерга покороткувата.
Пораяти, -ра́ю, -єш, гл. Посовѣтовать.
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Роспаскудити, -джу, -диш, гл. Испортить нравственно.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом
2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить.
Темнісько нар. = темнісінько.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь?
