Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась.
Заплі́снявий, -а, -е. Покрытый плѣсенью.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки.
Комонно нар. Конно.
Надоби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Быть угоднымъ кому. А за лінощами Богу не молюся, — чим я Богу надоблюся?
Приклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. приклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Наклоняться, наклониться; поклониться. До білих ніжок приклоняється, дрібними сльозами умивається.
Проміння, -ня, с. соб. Лучи. Сонце... сипнуло промінням по росяних травах. Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.
Цямбрина, -ни, ж. = цямрина.
