Безчестя, -тя, с. Безчестіе, посрамленіе. Лучче честь, ніж безчестя. Нехай вона заплатить за безчестя. Селу безчестя не роблять. Ум. безчестячко.
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Зачи́ркати, -каю, -єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав.
Невіра, -ри, об. 1) Недовѣрчивый. 2) Невѣрующій, атеистъ. 3) Невѣрный, не христіанинъ. Та добре було, та добре було та під Турчином жити, та як же нам, запорозцям за невіру служити? Ця, бачте, невіра то й темниці доладу не вміє змурувати, — не то що ми, християне. 4) Недовѣріе. До панів народ має давню историчну невіру. Ум. невіронька.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки.
Пригадування, -ня, с.
1) Припоминаніе.
2) Придумываніе.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
