Бавити, -влю, -виш, гл.
1) Забавлять, развлекать. Сивий дід коло хатиночки, і бавить хорошее та кучеряве своє маленькеє внуча.
2) Удерживать, задерживать. Не бавте нас, не бавте, хутко виправляйте.
3) = бавитися 2. Три тиждні бавила я в дорозі. Де ти бавиш, біловусе, де ти, ясний світе?
Багти, бажу, -жиш, гл. = багати.
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Одслужи той хліб, що лежачи переїла.
Зати́лок, -лку, м. Задняя стѣна въ домѣ.
З'ї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Изъѣздиться. Був кінь та з'їздився. Не тілько що, але й зелізо з'їздиться.
Злотник, -ка, м.
1) = злотарник. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих.
2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Опук, -ку, м.
1) Выпуклость.
2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли.
Повипускати, -ка́ю, -єш, гл. Выпустить (многихъ). Сад-виноград витоптали, райськії пташки повипускали. Повипускала дівка людей (з неволі).
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.