Буркувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Мостить (камнемъ). Зробив.... бурковану дорогу.
2) Ворковать. На калині зозуля, вона не кує — буркує.
Дообі́дувати, -дую, -єш, сов. в. дообі́дати, -даю, -єш, гл. Дообѣдывать, дообѣдать. Дообідуйте бо швидче!
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Кошикарство, -ва, с. Ремесло корзинщика.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому.
Намерза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наме́рзти, -зну, -неш, гл. Намерзать, намерзнуть.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры.
Обстелити Cм. обстилати.
Фокош, -ші, ж. = бункош.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз.
