Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав.
Оперед нар. Передъ.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Простогнати, -ну, -неш, гл. Простонать.
Сперш, спершу, нар. Сначала, прежде. Чи воно так і спершу було, як Христос не народився?
Установити Cм. установляти.