Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
Озюм, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма.
Податок, -тку, м. Подать. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. .
Притур, -ра, м. Насѣк. Eruca euphorbiae.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.
