Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Старливий, -а, -е. Старательный. Які ми старливі, як ми для вас працюємо.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
Хрущ, -ща, м.
1) Майскій жукъ. Melolontha vulgaris. Хрущі над вишнями гудуть.
2) — волоський. Насѣк. Melolontha solstitialis. Ум. хрущик. Ув. хрущище.
Шкитильг меж., выражающее прихрамываніе. Ногу підколола. Шкитильг, шкитильг! Ні, не піду шкитильгаючи між люде, — вернусь.
