Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Взулася в черевички та й по хаті допче. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо.
Милу́н, -на, м. 1) Возлюбленный, любовникъ. 2) Милый, любимецъ. Удала мама милуна (т. е. родила сына).
Напути́ти Cм. напучувати.
Наще, наще́серце, нар. = натще.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Понадсмикувати, -кую, -єш, гл. Надергать часть (во множествѣ).
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Будеш бити, сли-м провинила.
Твамость, -ті, ж. Твоя милость.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться.