Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Мі́тися, міюся, -єшся, гл. = матися.
Насв'яти́ти. Cм. насвячувати.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя.
Подра, -ри, ж. Насѣстъ для куръ. Ольгоп. у.
2) = підра 1.
Попакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Упаковать (о многихъ).
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной.
Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду.
