Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Засува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засу́нути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Cм. лісові люде.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав?
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала.
Прикметити, прикмітити. Cм. прикмечати, прикмічати.
Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля.
Толкувати, -ку́ю, -єш, гл. = товкувати. Толкуй бала, вона плахти пікала.
