Бердинка, -ки, ж. Маленькій топоръ. Побіг я до мельника, позичив берданки, прорубав дупло.
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. Ув. відьмище, відюга, відюха. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Проклята відюха причарувала.
Війка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вія.
2) = віячка.
3) Вѣялка.
Дереві́йний, -а, -е. Относящійся къ деревію.
Доя́нка, -ки, ж. Время доенія.
Мі́ра, -ри, ж. 1) Мѣра. Якою мірою міряєте, — відміряється вам. У самого хазяїна ключ... мірою й одсипає. Жартуйте та й міру знайте. міри нема. Безмѣрно. Вона змалку начулась, що вона хороша — міри нема. до міри. Въ мѣру, умѣренно. Як почуваєшся по силі та п'єш до міри, то горілка панує чоловікові. на одній мірі. На одномъ уровнѣ. Цього року вода у ставку раз-у-раз на одній мірі. над міру. Черезмѣрно; сверхъ силъ. не в мою міру міряючи. Первоначальное значеніе: не ко мнѣ примѣряя. Обыкноdенно говорится, когда показываютъ на своемъ тѣлѣ мѣсто чужой болѣзни, и выражаетъ пожеланіе, чтобы показываемая болѣзнь не случилась у говорящаго. Аж отак, не в мою міру міряючи, рознесло йому щоку. жадною мірою. Никакъ, никакимъ образомъ. Не одпускають (прощальники) од себе жадною мірою. 2) Мѣрка. міру брати. Снимать мѣрку. 3) Мѣра длины для полотна; въ Галиціи равна 30 дюймамъ. А подзвінному дам сім мір полотна, шоби мені дзвонив цілий тиждень до дня; а дякові дам п'ять мір полотна, шоби мені псалтирь читав до дня. Вироблене полотно мірить ткач мірою. Є то досить груба, звичайно чотирогранна палиця, що без головки має тридцять цалів. Ум. мірка, мірочка.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки.
Покушати, -шаю, -єш, гл. Отвѣдать. Сядьте в мене, побесідуйте, хліба-соли ви покушайте. Трошки покушає горілки. Покушав меду — добрий.
Потупотіти, -чу, -чеш, гл. Затопать, побѣжавъ.
Троюда, -ди, м. Забіяка.
