Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипручуватися

Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРУЧУВАТИСЯ"
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Билець, -льця, м. = билень = бич 2. Kolb. І. 64.
Джвя́кати, -каю, -єш, одн. в. джвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Чавкать. 2) Ударить сильно. Я його як джвякнув!... Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Добі́р, -бо́ру, м. Отборъ; подборъ.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Куделиця, -ці, ж. = куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить. Н. п.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
Приколоток, -тка, м. 1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ. Брацл. у. 2) = околот 1. Вх. Зн. 43. Фр. Пр. 32.
Споювати, -по́юю, -єш, сов. в. споїти, спою, -їш, гл. Сплачивать, сплотить, пригонять, пригнать (о плотничьей, столярной работѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.