Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипручуватися

Повипручуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Освободиться, вырваться изъ рукъ, лапъ (о многихъ). Сторожі були таки нас половили з кавунами, а ми таки повипручувались та й повтікали. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРУЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРУЧУВАТИСЯ"
Забо́рка, -ки, ж. під забо́рку (пошитий). О шубѣ: съ нѣсколькими складками сзади у таліи. КС. 1893. XII. 447.
За́ймище, -ща, с. Занятое мѣсто вообще, въ частности то-же, что и займанщина. Не буде він багатий, а ні щасний, і займище його ушир не піде. К. Іов. 34.
На́взбіч нар. Стороною. Не поїхав навпростець, а навзбіч.
Обрямувати, -му́ю, -єш, гл. = облямувати. Лоб, обрямований густим чорним волоссям. Левиц. Пов. 54.
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. І. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.
Підластитися Cм. підлащуватися.
Прикукобити, -блю, -биш, гл. Прибрать, устроить. Своя домівка є й садок: як стара прикукобе її, то аж весело. Харьк. у.
Розімчатися, -чуся, -чишся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРУЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.