Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повисипувати

Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПУВАТИ"
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный. Желех.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Н. Вол. у. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай. Н. Вол. у.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. І. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСИПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.