Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиривати

Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИРИВАТИ"
Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. Котл. Ен. ІІІ. 14. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. К. ЧР. 334. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч.
Додля́тися, -для́юся, -єшся, гл. Домедлить, домѣшкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов. Черниг. у.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Подолущувати, -щую, -єш, гл. Окончить шелушить (во множествѣ).
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Стріч, нар. На встрѣчу. Біжить стріч Іван. Волч. у.
Судомірка, -ки, ж. Пшеница сандомирка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.