Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повиправдуватися

Повиправдуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Оправдаться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРАВДУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПРАВДУВАТИСЯ"
Босини, -син, ж. мн. 1) Еврейскій праздникъ: Судный день, когда евреи ходять только въ чулкахъ. Шейк. Жидівські босини. 2) Трауръ у евреевъ, когда они, послѣ похоронъ, восемь дней должны быть босыми. ЕЗ. V. 200. 3) босини справляти. Шутливо: быть безъ обуви, ходить босикомъ. Ном. № 11234.
Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї. Єв. Л. XIII. 12.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Зразковий, -а, -е. Образцовый. Желех.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Ном. № 1276. Прилетіла качка, крилечками ляска. Н. п. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Котл. Ен. II. 40. Ляснув себе по щоці. Кв. II. 173. Ляснув погонич пугою. К. Орися. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. О. 1862. VIII. 17. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ. Грин. І. 233.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. КС. 1882. ХП. 590. 2)на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Харьк. г. Хто виноват, а на мені окотилось. Ном. № 4069.
Похрупати, -паю, -єш, гл. = похрумати.
Притоптувати, -тую, -єш, сов. в. притоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Притаптывать, притоптать. Барвінок хрещатий притоптаний коло тину засихає-в'яне. Шевч. 507. Поховала, загребала, ще й ногою притоптала. Чуб. V. 1154. 2) Придавливать, придавить, нажимать, надавливать, надавить. Чоловікам на лопату Бог сили наклав та ще й притоптав, а жінкам на вила та й то струсив. Ном. № 9165. Притоптувать тим ножем огник і примовлять тричі. Ком. II. 111.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПРАВДУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.