Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Відхідливий, -а, -е. Легко успокаивающійся, отходчивый. Він хоч сердитий, та відхідливий. Серце в мене було одхідливе: я про все й забуду.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля.
Кватера, -ри, ж. = кватира.
Побігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Побѣжать. Ой побігла дівчинонька до ворожки просто.
2) Поѣхать. Наум зараз шатнувсь, наняв збіржаника і побігли що є духу з цілюрником додому.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
Тичина, -ни, ж. = тичка. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється. На городі коло тину сохне на тичині хміль зелений. Ум. тичинка, тичи́нонька, тичиночка.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Лежать всенькі троє. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу.