Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипливати

Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПЛИВАТИ"
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
За́тишина, -ни, ж. = затишок 1. Вх. Уг. 239.
Кукурудзянка, -ки, ж. Бѣлая мелкая фасоль, растущая между кукурузой. Шух. І. 142.
Недобачливість, -вости, ж. Недальновидность. Левиц. І. 279.
Перегатити Cм. перегачувати.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Ном. № 9742. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали. АД. І. 249.
Понатискувати, -ся, гл. = понатискати, -ся.
Роспад, -ду, м. Распаденіе.
Солопіти, -пію, -єш, гл. Смотрѣть безсмысленно.
Убовтнутися, -нуся, -нешся, гл. Сказать невпопадъ. Вбовтнувся в річ без ладу. Ном. № 3153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.