Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повипливати

Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИПЛИВАТИ"
Дячо́к, -чка́, м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден? Чуб. V. 1080.
Жерелу́ха и жерлуха, -хи, ж. Раст. Lepidium Sativum.  
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Магомета́нка, -ки, ж. Магометанка. Желех.
Ме́трика, -ки, ж. Метрическая запись, метрическое свидѣтельство. Се купимо попові гостинець, то він у метрику не так буде дозиратись. Г. Барв. 184. А тут метрики не позаписувані! Левиц. І.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Нявк, -ку, м. = нявкання. Св. Л. 132.
Побілити Cм. побілити.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Позминати, -на́ю, -єш, гл. Смять (во множествѣ). Діти... подушки позмикали. Чуб. V. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИПЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.