Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Букурійка, -ки, ж. см. букурія.
Бульва, -ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви).
Вимерхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проголодаться. Циган таки хапав добре, бо вимерхався, не снідавши й нічого. Як вимерхаєшся та виморишся, то все їстимеш.
Гармашний, -а, -е. Артиллерійскій.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Поцілував мене, та так поколов вусами. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм.
Чортівня, -ні, ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде.
Штирхати, -ха́ю, -єш, гл. = шпиркати. Ножем йому штирхає.
